Лінгз, Мартін. Шекспір у світлі священного мистецтва

                   Граф Глостер (сліпий)

Знайомий голос, так! Це не король? …
Дозвольте руку вам поцілувати. 

                  Король Лір (божевільний)

 Перш витру: тліном ця рука відгонить.

ПЕРЕДМОВА

Велич Шекспіра полягає насамперед у загальному враженні, яке роблять на нас його п’єси зі сцени. Позаяк воно сумарне, його нелегко передати словами; тож коли завіса опущена й ми вийшли з театру, все, що говориться й пишеться про ці п’єси, має порівняно невисокий рівень і мало, або й зовсім не в’яжеться з величчю цілого, яку, схоже, і не в стані усвідомити.

Ця книга починається і закінчується питанням загального враження. Решта її розділів – це спроба віддати належне Шекспірові, аналізуючи десять більш зрілих його п’єс під оглядом їх кінцевого ефекту, зосереджуючись на очевидному матеріалі прямо з текстів, даючи максимальну змогу поетові говорити за себе й остерігаючись приписувати йому світогляд XX, XIX, XVIII чи навіть XVII століття. Сказати, що він народився 400 років тому, не досить. Настільки перехідний характер мало століття, в якому він виховувався і розвивався, що його, з точки зору світоглядних змін, цілком можна було б розділити надвоє, і Шекспір, вельми консервативний майже в усьому, належить – попри фактичні дати його життя – радше до першої половини, тобто тяжіє радше до століття XV-го, яке минуло, ніж до XVII-го, що чекало попереду.

МАРТІН ЛІНГЗ

Лондон, 1966

РОЗДІЛ I   →