1.
When the lamp is shattered
The light in the dust lies dead—
When the cloud is scattered
The rainbow’s glory is shed.
When the lute is broken, 5
Sweet tones are remembered not;
When the lips have spoken,
Loved accents are soon forgot.
2.
As music and splendour
Survive not the lamp and the lute,10
The heart’s echoes render
No song when the spirit is mute:—
No song but sad dirges,
Like the wind through a ruined cell,
Or the mournful surges15
That ring the dead seaman’s knell.
3.
When hearts have once mingled
Love first leaves the well-built nest;
The weak one is singled
To endure what it once possessed.20
O Love! who bewailest
The frailty of all things here,
Why choose you the frailest
For your cradle, your home, and your bier?
4.
Its passions will rock thee25
As the storms rock the ravens on high;
Bright reason will mock thee,
Like the sun from a wintry sky.
From thy nest every rafter
Will rot, and thine eagle home30
Leave thee naked to laughter,
When leaves fall and cold winds come
1.
Як лампу розбили –
Прах світло мертве пійняв;
Як хмара розлилась –
Веселковий грай сконав;
Як лютню зламали –
Забулись її тони,
Вуста щось сказали –
Та що казали вони?
2.
Вже лютні не грати,
І лампі вже не світить.
Як серцю співати,
Коли його дух мовчить?
Хіба заголосить,
Як вітер в оселі руїн,
Як хвиля, що носить
По морякові подзвін.