Menu 

Shakespeare. Коментарі до сонета 6

 

THen let not winters wragged hand deface,
In thee thy summer ere thou be distil’d:
Make sweet some viall;treasure thou some place,
With beautits treasure ere it be selfe kil’d:
That vse is not forbidden vsery,
Which happies those that pay the willing lone;
That’s for thy selfe to breed an other thee,
Or ten times happier be it ten for one,
Ten times thy selfe were happier then thou art,
If ten of thine ten times refigur’d thee,
Then what could death doe if thou should’st depart,
Leauing thee liuing in posterity?
   Be not selfe-wild for thou art much too faire,
   To be deaths conquest and make wormes thine heire.

Then let not winter’s raggèd hand deface
In thee thy summer ere thou be distilled:
Make sweet some vial; treasure thou some place
With beauty’s treasure ere it be self-killed.
That use is not forbidden usury,
Which happies those that pay the willing loan;
That’s for thy self to breed an other thee,
Or ten times happier be it ten for one,
Ten times thy self were happier than thou art,
If ten of thine ten times refigured thee,
Then what could death do if thou shouldst depart,
Leaving thee living in posterity?
   Be not self-willed, for thou art much too fair
   To be death’s conquest and make worms thine heir.

  ♦♦ Продовження сонета 5.

1-2 let not … deface in thee thy summer… – Хоча дієслово deface передбачає знищення видимого зовні, in thee вказує, що йдеться про літо (зиму) в житті Юнакової душі. Пор. образи очей, що світяться внутрішньою живою красою, у 1 і 5 versus 2.7.  

3-4 Така невизначеність місця вкладення скарбу краси дозволяє широко трактувати і сам скарб, і спосіб його вкладення.

5 Лихварство-usury насправді не було заборонене в Англії – не дозволялося лише стягувати більш ніж 10% лихви (зиску) з позиченої суми (loan). На зиск із вкладення власного скарбу – чи з ‘відпозичання’ власної краси – заборон не було і немає.

6 happies – прикметник, конвертований у дієслово: ‘ощасливлює’.

6 pay the willing loan =+ willingly pay the loan.
   those that pay the willing loan  = those that willingly pay the loan they had willingly raised

The willing loan – добровільна, не вимушена позика. Граматика виразу (пор. willingvs. self–willed, 13) й багата семантика дієслова та іменника will в контексті цього сонета і 4.3-4 дозволяють цю перестановку значень, яка збагачує образ.

♦  Шекспір досить часто вдається до граматичної перестановки лексичних значень там, де він сприймає і подає поетичний образ як нероз’ємну семантичну цілість, безвідносно до внутрішнього взаємозв’язку слів-частин. Загальновідома аксіома про місце доданка у рівнянні в Шекспіра не спрацьовує, бо його арифметика не кількісна, а якісна: від перестановки його доданків сума збільшується.

10 refigure = re-present

• 9 then • 6 loan ≈ 8 one • ГК