Menu 

Бібліографія

Бібліографія

А. Українською мовою1

 

Білецький, Л. Микола Вороний – перший свідомий поет форми. “Українська Трибуна”, ч. 29 (227, б/п) 1922 р. (Варшава).

Гаевський, С. Теорія поезії. Кам. Под. 1921.

Єфремов, С. Коротка історія українського письменства. К. 1918. стор 26–33.

Колесса, Ф. Ритмика українських пісень. “Зап. наук. т-ва ім. Шевченка у Львові”, т.т. 71–74, 76.

Коряк, В. Футуризм. – “Жовтень”. Збірник. Харьків. 1921. стор. 110–111.

Майдан, Ів. Поезія, як мистецтво. – “Музагет”. ч. І. Київ. 1919. Стор. 84–86.

Меженко, Ю. П. Тичина. “Соняшні Кларнети”. – “Музагет“. ч. І. Київ. 1919. стор. 127–132.

Можейко, Я. Творчість Чупринки. – “Літерат.-Критичний Альманах”, кн. 1. вид. “Грунт”. К. 1918. Стор. 50–61.

Поліщук, В. Як писати вірші. Практичні поради для початку. Харьків. 1921.

Поліщук, В а л. Дінамізм у сучасній українській поезії. – Збірник “Вир революції”, Катеринослав, 1921.

[112:]Ревуцький, Д. Живе Слово. Розділ V. Метрика. К. 1920. стор. 131–146.

Санченко, Я. М. Семенко. “П’єро задається”. – “Літератур.-Критичний Альманах”, кн. 1. вид. “Грунт”. К. 1918. Стор. 32–43.

Смаль-Стоцький, С. і Гартнер, Ф. Граматика руської мови. 3‑е вид. Відень. 1914. Додаток ІІ. Українське віршованє. Стор. 171‑191.

Штутнер, У. Дмитро Загул. “На грані”.– “Музагет”, І. Київ. 1919. Стор. 141‑143.

Якубський, Б. Форма поезій Шевченка. Збірник “Т. Шевченко”, вид. Держ. Видавництва, К. 1921.

В. Російською мовою

Абрамовъ, Н. Искусство писать стихи. (“Даръ слова”, вып. VIІІ). СПБ. 1910.

Абрамовъ, Н. Полный словарь русскихъ рифмъ. СПБ. 1912.

Абрамовичъ, Д. О стихѣ Лермонтова.– Полн. собр. сочин. Лермонтова, изд. Акад. Наукъ. т. V. СПБ, 1913.

Аристотель. Поэтика. Перев. В. Захарова. Варш. 1885. – О поэзіи. Пер. П. Орбинскаго. М. 1851. – Объ искусствѣ поэзіи. Пер. В. Аннельрота. М. 1893.

Авраамов, А. Воплощение. Изд. “Имажинисты”. М. 1921.

Агренева, О. О народной поэзіи и пѣcнѣ.– “Русск. Мысль”, 1881, ХІ.

Андреевскій, С. Литературные очерки. 4-е Изд. СПБ. 1913. Стаття “Вырожденіе рифмы”, стор. 381–416.

Анненскій, И. О переводахъ Горація Порфирова. Сборн. Ак. Наукъ. 1905 г. т. 78.

Аполлосъ. Правила піитическія о стихотвореніи россійскомъ и латинскомъ. М. 1774.

Бальмонт, К. Поэзия, как волшебство. Изд. “Задруга”. М. 1922.

Бате. Правила поэзіи. СПБ. 1880.

Белый, А. Рецензія: “А. Поморский. Цветы восстания”.– “Горн” № 1, 1918.

Белый, А. О стихах Александровского. Ibidem.

Белый, А. О художественной прозе. – “Горн”, кн. 2–3. М. 1919.

[113:]Белый, А. О ритме. – “Горн”, кн. 5. М. 1920.

Бѣлый, А. Символизмъ. Книга статей. М. 1910.

Бѣлый, А. Поэзія Блока. Сборн. “Вѣтвь”. М. 1917. стор. 269–283.

Боало. L’art poetique. Переводы Тредіяковскаго, Хвостова, Буниной.

Бобровъ, С. Новое о стихосложеніи Пушкина. М. 1916.

Бобровъ, С. Записки стихотворца. М. 1916.

Бобровъ, С. Державинъ. Замѣтка къ юбилею. – “Нов. Жизнь”, М. 1918 г. № 3 (4‑го іюля)

Бобровъ, С. Описаніе стих. Пушкина “Виноградъ”. – Сборн. “Пушкинъ и его современники”, вып. ХХІХ–ХХХ. СПБ. 1918.

Богдановичъ, М. Краса и сила. Опытъ наслѣдованія стиха Шевченка. – “Укр. Жизнь”, 1914, П.

Божидаръ. Распѣвочное единство. М. 1916.

Борнъ, И. Краткое руководсто къ россійской словесности. СПБ. 1808.

Бродовскій, М. Руководство къ стихосложенію. 2-е изд. СПБ. 1895.

Брюсовъ, В. О русскомъ стихосложеніи. (Въ книгѣ: А. Добролюбовъ. Собраніе стиховъ.) М. 1900.

Брюсовъ, В. Новое открытіе въ стихосложеніи. Письмо въ редакцію “Рус. Слово”, 1905. № 315 (15 ноября), № 317 (17 ноября).

Брюсовъ, В. Изученіе стихосложенія продолжается. Письмо въ редакцію. “Новости дня”, 1905. № 6629 (25 ноября).

Брюсовъ, В. Объ одномъ вопросѣ ритма (По поводу “Символизма” А. Бѣлаго).– “Аполлонъ”, 1910, ХІ.

Брюсовъ, В. Далекіе и близкіе. М. 1912 (стор. 115–119 и др.).

Брюсовъ, В. Стихотворная техника Пушкина. – Соч. Пушкина, изд. Брокгаузъ-Ефрона, т. VI.

Брюсовъ, В. Опыты. М. 1918.

Брюсовъ, В. Наука о стихѣ. Метрика и ритмика. М. 1919.

Брюсовъ, В. О рифме.–журн. “Москва“, 1920.

Будченко, С. Полная школа выучиться писать Стихи. Изд. Бриліантовой.

Бутурлинъ, П. Стихотворенія, собр. и изд. [114:]послѣ его смерти. S. l. 1897. (Див. отрывки изъ дневника и письма).

Бюхеръ, К. Работа и ритмъ. СПБ. 1901.

Верховскій, Ю. Поэты пушкинской поры. М. 1919. (Див. стор. 20–24 і далі.).

Вестфаль, Р. О русской народной пѣснѣ. – “Рус. Вѣстикъ”, 1919, ІХ.

Вестфаль, Р. Искусство и римтъ. Греки и Вагнеръ. – “Рус. Вѣстн.”, 1880, V.

Вестфаль, Р. Теорія ритма въ примѣненіи къ русскимъ поэтамъ. “Русск. Вѣстн. ”, 1881, VІІ.

Востоковъ, А. Опытъ о русскомъ стихосложеніи. 2-е изд. СПБ. 1817.

Вундтъ, В. Физіологическія основанія психологіи.

Галаховъ, А. Статья въ “Избр. соч. кн. А. Кантемира”, изд. Перевлѣсскаго, М. 1819.

Гершензон, М. Видение поэта. М. 1920. стор. 16‑18 і инш.

Гинзбургъ, Д. Основы арабскаго стихосложенія. СПБ. 1892.

Гинзбургъ, Д. Du rhythme dans les vers. – “Записки Неофилологич. О-бва”. вып. ІІІ. № 1. 1894.

Гинзбургъ, Д. О русскомъ стихосложеніи. СПБ. 1915.

Гнѣдичъ, Н. Замѣчанія на “Опытъ” Востокова. – “В. Европы”, 1818, № 9–10, ч. 99.

Голохвастовъ, П. Законы стиха русскаго народнаго и нашего литературнаго.–“Русск. Вѣстникъ”, 1881. ХІІ. “Памятн. др. письм. ” 1893).

Горацій. De arte poetica. – Переводы Тредіаковскаго, Мерзлякова, И. Дмитріева.

Горнфельдъ, А. Стихосложеніе. – Энц. слов. Брокгаузъ-Ефрона, пт. 62.

Грамматинъ. Разсужденіе о древней россійской словесности.

Гриневская, И. По поводу статьи С. Андреевскаго “Вырожденіе рифмы.”– “Библ. театра и искусства”.

Гумилев, Н. Переводы стихотворений. – Сборн. “Принцыпы художественного перевода”. Госуд. из-во. Пет. 1920.

Гюйо, М. Стихи философа. (Vers d’un philosophe). СПБ. 1901. (Див. передмову).

[115:]Гюйо, М. Искусство съ соціологической точки зрѣнія. СПБ. 1901.

Гюйо, М. Задачи современной эстетики. СПБ. 1901.

Далькрозъ, Ж. Ритмъ.

Денисовъ, Я. Основанія метрики у древнихъ грековъ и римлянъ. М. 1888.

Денисовъ, Я. Важность изученія метрики въ связи съ краткимъ изложеніемъ исторіи этой науки. М. 1893.

Деревицкій, А. Метрика. – Энц. слов. Брокгаузъ-Ефрона, пт. 37.

Дерманъ, А. Объ А. Блокѣ. – “Рус. Мысль”, 1913, VII. (Див. стор. 60 і далі).

Домашневъ, С. О стихотворствѣ. 1762 (П. Ефремовъ. Матеріалы для ист. русск. литературы. СПБ. 1867).

Дубенскій, Д. О всѣхъ употребляемыхъ въ Русском языкѣ размѣрахъ. –“Атеней”, 1828. ч. IV, №№ 13, 14–15 і 16.

Жирмунский, В. Задачи поэтики. – Журн. “Начало”, № 1. СПБ. 1921.

Жирмунский, В. Два направления современной поэзии. “Жизнь искусства”, № 339‑340.

Жирмунский, В. Композиция лирических стихотворений. Изд. ОПОЯЗ. (Сборники по теории поэтич. языка). Пет. 1921.

Житецкій, П. Мысли о народныхъ малорусскихъ думахъ. К. 1893.

Житецкій, П. Рецензія на книгу: “Ист.–лит. насл. и мат. т. І. Сочин. В. Перетца” (Отчетъ о присужд. премій митр. Макарія въ 1901 г.) СПБ. 1903.

Зелинскій, Ф. Художественная проза и ея судьба – “Изъ жизни идей”, т. ІІ. СПБ. 1905 (або “В. Евр”. 1898, ХІ).

Зелинскій, Ф. Рабочая пѣсенка. – “Изъ жизни идей”, т. І. СПБ. 1905.

Зелинскій, Ф. Русскій элегическій дистихъ. Прилож. къ книгѣ “Овидій. Баллады и посланія”. Изд. Сабашниковыхъ. М. 1914.

Кадлубовскій. О книгѣ Аполлоса “Правила піитическіе”. Ж. М. Н. П. 1899. VI.

Казанскій, Б. Ученіе объ арсисѣ и тезисѣ. Ж. М. Н. П. 1915. VIII i XII.

Кантемиръ, А. (Харитонъ Макентинъ.). [116:]Сложеніе стиховъ русскихъ. (Избр. соч. Кантемира, изд. Перевлѣсскаго. М. 1849).

Капнистъ, В. Письмо къ С. С. Уварову о гекзаметрахъ. Краткое изысканіе о гипербореянахъ. О коренномъ россійскомъ стихосложеніи. – Соч. Капниста, над. Смирдина. СПБ. 1849.

Карташевъ, Ф. Лирическая поезія, ея происхожденіе и развітие. – “Вопр. т. и пс. творчества”, т. ІІ, в. І, стор. 157–336.

Классовскій, В. Версификація. СПБ. 1863.

Коршъ. Ф. О русскомъ народномъ стихосложеніи. – Изд. отд. рус. яз. и сл. Ак. Н., 1896 г., т. І і сл.

Коршъ, Ф. Опытъ ритмическаго объясненія древне-индѣйскаго этико-дидактическаго размѣра çlokas, М. 1896.

Коршъ, Ф. Разборъ вопроса о подлинности окончанія “Русалки” А. С. Пушкина по записи Д. П. Зуева. – Изд. от. р. яз. и сл. Ак. Н., 1898, ІІІ.

Коршъ, Ф. Опыты окончанія “Русалки”. – “Пушкинъ и его современники”, т. І, в. ІІІ, стор. 1–22.

Коршъ, Ф. Планъ изслѣдованія о стихосложеніи Пушкина и словаря пушкинскихъ рифмъ. Ibidem, стр. 111–134.

Круглый. О теоріи поэзіи въ русской литературѣ XVIII ст. – СПБ. 1893.

Крушевскій, Н. Очеркъ науки о языкѣ. Казань. 1883.

Кубаревъ. О произношеніи или пѣніи древнихъ стихотвореній. – “Атеней”, 1828 г. ч. ІІІ, № 9.

Кулаковскій, Ю. “Къ вопросу о русскомъ народномъ стихѣ”. – “Чтенія въ ист. о-вѣ Нестора Лѣтописца”, кн. 4, 1890 г. стор. 1–3.

Куникъ, А. Сборникъ матеріаловъ для исторіи Акад. Наукъ въ XVIII в. СПБ. 1865.

Лебедевъ. Стилистика. – “Филилогич. Записки”, 1877. Вып. 5 і 6. (Прилож. стор. 48 і далі.).

Лединъ, Б. Художественное творчество, какъ особый видъ экономіи мысли.– “Вопр. т. и пс. творчества”, т. І, стор. 202–244.

Ломоноcовъ, М. Письмо о правилахъ россійскаго стихотворства. 1739. (Див. Соч. изд. Ак. Н., т. ІІІ).

Лопатто, М. Опытъ введенія въ теорію прозы. Одесса, 1918.

Лысковъ, И. Теорія словесности въ связи съ данными языковѣдѣнія и психологіи. М. 1904.

[117:]Лукьяновъ, С. Ангелъ Смерти гр. А. А. Голенищева-Кутузова. – Ж. М. Н. П. 1914, ІІ.

Ляцкій, Е. Русскій народный стихъ. – Энц. слов. Брокгаузъ-Ефрона, пт. 62.

Майковъ, Л. Очерки. СПБ. 1889. стор. 210–216 і далі.

Мельгуновъ, Ю. Русскія пѣсни, непосредственно съ голосовъ народа записанныя. в. І. М. 1879. (Див. передмову).

Мейманъ. Изслѣдованіе психологіи и эстетики ритма.

Морозов, Н. “Звездные песни”. Стихотворения. М. 1920. Див. передмову, стор. Х–ХІІІ.

Надеждинъ, Н. Версификація. Энцикл. лексиконъ Плюшара, т. ІХ. 1837.

Недоброво, Н. Ритмъ, метръ и ихъ взаимоотношеніе. – “Труды и дни”, узд. Мусагетъ, 1912. № 2.

Нейманъ, Ц. Куплетныя формы народной южнорусской пѣсни. – “Кіевск. Старина”, 1883. VI (август).

Овсянико-Куликовскій, Д. Теорія поэзіи и прозы. Изд. 2. М. 1909. стор. 130–149.

Овсянико-Куликовскій, Д. Лирика, какъ особый видъ творчества. – “Вопр. т. и пс. творчества”, т. ІІ, в.2, стор. 182–226.

Одоевскій, А. О трагедіи “Венцеславъ”, передѣланной г. Жандромъ. (“Полн. собр. соч. К. Рылѣева и А. Одоевкаго”. Изд. журн. “Жизнь для всѣхъ” СПБ. 1913. стор. 552 і далі).

Олесницкій. Рифмъ и метръ въ ветхозавѣтной поэзіи. – Труды Кіевс. Дух. Акад. 1872.

Остолоповъ, Н. Словарь древной и новой поэзіи. 3 тома. СПБ. 1821.

Павлова, К. Сочиненія, изд. Некрасова. М. 1915. т. ІІ, стор. 325 і далі.

Пекарскій, П. Исторія Имп. Акад. Наукъ. СПБ. 1873.

Поннинскій, И. Русское стихосложеніе. 3-е изд. СПБ. 1853.

Перетцъ, В. Ист.-лит. Изслѣдованія и матеріалы. СПБ. т. І. 1900. т. ІІІ. 1903.

Петръ, В. О мелодическомъ складѣ арійской пѣсни. СПБ. 1898.

[118:]Петръ, В. О составахъ, строяхъ и ладахъ въ древне-греческой музыкѣ. К. 1901.

Петръ, В. О киклійскомъ дактилѣ и логаэдахъ. Нѣжинъ, 1910.

Петровъ, Н. О словесныхъ наукахъ въ Кіевской Академіи. – “Труды Кіевск. Дух. Ак.”, 1866, VII. 1867. I.

Поплавскій, К. Стихосложеніе Кв. Горація Флакка. Полтава.

Потебня, А. Малорусская народная пѣсня по списку XVI вѣка. – “Филолог. записки”, Воронежъ, 1877.

Потебня, А. Объясненіе малорусскихъ и сродных пѣсенъ. т. І і ІІ. 1883.

Поэтика. (“Сборники по теоріи поэтич. языка“. вып. ІІІ. Пет. 1919. (Глоссемосочетаніе. – В. Шкловскій. Потебня. – Л. Якубинскій. О поэтическомъ глоссемосочетаніи. – В. Шкловскій. О поэзіи и заумномъ языкѣ. – Е. Поливановъ. О звуковыхъ жестах японскаго языка. – Л. Якубинскій. О звукахъ стихотворнаго языка. – Л. Якубинскій. Скопленіе одинаковыхъ плавныхъ. – О. Брикъ. Звуковые повторы. – Сюжетословіе. В. Шкловскій. Искусстао какъ пріемъ. – Его же. Связь пріемовъ сюжетосложенія съ общими принципами стиля. – Б. Эйхенбаумъ. Какъ сдѣлана “Шинель”).

Пушкинъ, А. Рядъ замѣчаній о стихѣ. Див. соч. під ред. С. Венгерова. т. IV. 481, 549, т. V, 228, 252, 256, т. VI, 6.

Радищевъ, А. Путешествіе изъ Петербурга въ Москву. Изд. Чудинова. СПБ. 1906, стор. 150‑161 (глава “Тверь”).

Радищевъ, А. “Чтенія въ бесѣдѣ любител. русск. слова”. 1815, № 17 (Къ спору о гекзаметрѣ).

Райвовъ, Т. Лирика научно-философскаго творчеcтва. – “Вопр. т. и пс. творчества“, т. І, див. стор. 301–304 і далі.

Рижскій, И. Наука стихотворства. СПБ. 1811.

Розановъ, И. Русская лирика. М. 1914.

Розенъ. О рифмѣ. – “Современникъ”, 1836, кн.. 1.

Русская просодія. 1814.

“Русская художественная лѣтопись”, 1911. № 16. (Приложеніе къ журн. “Аполлонъ”) – “Отчетъ о докладѣ В. Чудовскаго въ О-вѣ ревнителей художеств. слова, 15 окт. 1911 г. ”

[119:]Самсоновъ, Д. Краткое разсужденіе о русскомъ стихосложеніи. – “Вѣстн. Европы”, 1817. ч. 94.

Самсоновъ, Д. Нѣчто о долгихъ и короткихъ Слогахъ, о русскихъ гекзаметрахъ и ямбахъ. – “Вѣст.Европы”, 1818. ч. 99, ч. 100.

Сборники по теоріи поэтическаго языка. В. 1.Петр. 1916. (В. Шкловскій. Заумный языкъ и поезія. – Л. Якубинскій. О звукахъ стихотворнаго языка. – Е. Поливановъ. По поводу звуковыхъ жестовъ японскаго языка. – Б. Кушнеръ. О звуковой системѣ поэтической рѣчи. – Вл. Шкловскій: Граммонъ. Звукъ, какъ средство выразительности рѣчи. – Ниронъ. Звукъ и его значеніе).

Сборники по теоріи поэтическаго языка. В. 2. Петр. 1917. (В. Шкловскій. Искусство, какъ приемъ. – Л. Якубинскій. Скопленіе одинаковыхъ плавныхъ на практическомъ и поэтическомъ языкахъ. – О. Брикъ. Звуковые повторы. – Л. Якубинскій. Осуществленіе звукового единообразія въ творчествѣ Лермонтова. – Б. Кушнеръ. Сонирующіе аккорды. – Вл. Шкловскій. О ритміко-мелодическихъ опытахъ професора Сиверса).

Соболевскій, А. Церковно-славянскія стихотворенія конца IX и начала X вѣка. СПБ. 1892.

Сокальскій, П. Русская народная музыка, великорусская и малорусская, въ ея строеніи мелодическомъ и ритмическомъ. Харьковъ, 1888. (стор. 211‑307).

Сокольскій. Правила стихотворства, почерпнутыя изъ Θеоріи Ешенбурга. М. 1816.

Соловьевъ, С. Цвѣты и ладанъ. 1-я книга стиховъ. М. 1907. (Передмова, стор. 7–8).

Спенсеръ, Г. Философія слога. (Рус. пер. Титлебена, сочин. т. 1).

Струве, А. О мелодекламаціи. “Маски”, 1913. № 6.

Струве, А. О музыкѣ рѣчи, о танцахъ подъслово. “Маски”, 1913. № 7–8.

Струве, А. Ритмъ. (Его психологія, філософія и синтезъ) – “Новая жизнь”, 1916, кн. 1.

Сумароковъ, А. О стопосложеніи. – О стихотворствѣ. – Наставленіе хотящимъ быти писателями. Сочин. т. Х.

Сѣровъ. Русская народная пѣсня, какъ предметъ науки. – “Музыкальный сезонъ”. 1870, № 6.

[120:]Толстой, А. Полн. собр. соч., узд. Маркса, т.IV. СПБ. 1908. (Див. стор. 181, 241 і далі).

Томашевскій, Б. О ритмѣ пѣсенъ Западныхъ Славянъ. – “Аполлонъ”, 1916, 2.

Томашевскій, Б. Стихотворная техника Пушкина. – “Пушкинъ и его современники”, в. ХХІХ‑ХХХ. СПБ. 1918. (стор. 131‑143).

Томашевскій, Б. Ритмика четырехстопнаго ямба по наблюденіямъ надъ стихомъ “Евгенія Онѣгина”. Ibidem. (стор. 144‑187).

Торов, М. Основы стихотворной техники Валерия Брюсова. “Горн”, № 1. М. 1918.

Тредіаковскій, В. Новый и краткій способъ къ сложенію россійскихъ стиховъ. Изд. 1735 г. (Див. Куникъ “Сборн. матеріаловъ для исторіи. И. Ак. Н. ч. 1”. СПБ. 1865).

Тредіаковскій, В. Способъ къ сложенію россійскихъ стиховъ. Изд. 1752 г. (Див. соч. Тредіаковскаго, из. Смирдина, т. І. СПБ. 1849).

Тредіаковскій, В. О древнемъ, среднемъ и Новомъ стихотвореніи россійскомъ. (Див. соч. Тр-го, изд. Смирдина, т. І. СПБ. 1849).

Труды музыкально-этнографической комиссіи. Матеріалы по музыкальной ритмикѣ. т. ІІІ. в. 1.

Уваровъ, С. О гекзаметрѣ. Письмо по поводу перевода Гнѣдича. – “Чтенія въ бесѣдѣ любителей русскаго слова”, 1813, № 13.

Фаминцынъ. Разборъ статьи Шафранова. Отчетъ о присужд. преміи Уварова, кн. 23. (Зап. 2-го отд. И. А. Н. т. 39, кн.. ІІ.).

Фишеръ, В. Поэтика Лермонтова. Сборн. “Вѣнокъ Лермонтову”. М. 1914.

Харонъ, А. Ритмъ и ритмическое единство.

Ходасевич, В. Стихотворная техника М. Герасимова. – “Горн”, кн. 2–3. М. 1919.

Христіансенъ. Философія искусства. СПБ. 1911 г.

Цертелевъ, Н. Опытъ общихъ правилъ стихотворчества. СПБ. 1820. (“Сынъ отечества”, 1818, ч. 49).

Чудовскій, В. Замѣтка о “Путникѣ” Брюсова. – “Аполлон”, 1911, кн. ІІ.

Чудовскій, В. О ритмѣ Пушкинской Русалки. – “Аполлон“, 1914, І–ІІ.

Чудовскій, В. Нѣсколько мыслей къ возможному ученію о стихѣ. – “Аполлон”, 1915, VIII–ІX.

[121:]Чудовскій, В. Нѣсколько утвердженій о русскомъ стихѣ. – “Аполлон” 1917, ІV–V.

Чуковский, К. Книга об А. Блоке. Петр. 1922, стор. 45–59 (“Инерция звуков”).

Чуковский, К. Некрасов, как художник. Пет. 1922.

Шалыгинъ, А. Теорія словесности. Изд. 3. СПБ. 1910.

Шарловскій, І. Русская просодія. Одесса, 1890 г.

Шафрановъ, С. О складѣ народно-русской пѣсенной рѣчи, разсматриваемой въ связи съ напѣвами. Ж. М. Н. П. 1878, Х–ХІ. 1879, ІV.

Шаховская, Л. Словарь рифмъ русскаго языка. М. 1890.

Шебуевъ, Н. Версификація. М. 1913.

Шенгели, Г. Парадоксы ритма. – “Ипокрена”, Харьковъ, 1917, № 1 (октябрь).

Шенгели, Г. Морфологія русскаго шести стопнаго ямба. – “Камена”, Харьковъ, 1918, № 1.

Шенгели, Г. Трактат о русском стихе. ч. І, Органическая метрика. Одесса, 1921.

Шершеневичъ, В. Вступит. статья къ “Стихотворениям” Языкова, изд. “Универсальной Библіотеки”.

Шершеневичъ, В. Перевод и примечанія книги: “Ш. Вильдрак и Ж. Дюамель. Теория свободного стиха”. – Изд. “Имажинисты”, М. 1920.

Шершеневичъ, В. 2×2=5. Листы имажиниста. М. 1921.

Шишмаревъ, В. Этюды по исторіи поэтическаго стиля и формъ. Ж. М. Н. П. 1907 и „Извѣст. И. А. Н. ” 1907.

Шишмаревъ, В. Лирика и лирики поздняго средневѣковья. Парижъ. 1911.

Шишмаревъ, В. Новыя теченія въ разработкѣ средневѣковой монодіи. – “Зап. Неофилологическаго О-ва”, в. VI, СПБ. 1912.

Шкловскій, В. Изъ филологическихъ очевидностей современной науки и стихѣ. – “Гермесъ”, сборникъ 1-й. Кіевъ, 1919.

Шкловскій, В. Воскрешеніе слова. Петр. 1914.

Шульговскій, Н. “Теорія и практика поэтическаго творчества”. Изд. Вольфа, СПБ. 1914.

“Эдда”. (Памятники міровой литературы, изд. [122:] Сабашниковыхъ. М. 1917). – Див. в передмові С. Свириденко объ аллитераціи.

Эйхенбаумъ, Б. “Поэтика Державина”. – “Аполлон”, 1916. VIII (октябрь).

Эйхенбаумъ, Б. Проблемы поэтики Пушкина. – Сборн. “Пушкин. Достоевский”, изд. “Дома Литераторов”. Пет. 1921.

Эйхенбаумъ, Б. Методика стиха. Изд. “ОПОЯЗ”. Пет. 1922.

Эрбергъ, К. Цѣль творчества. М. 1913. (Див. ст. “Красота и свобода”, стор. 181‑182 о рифмѣ).

Язвицкій, Н. Введеніе въ науку стихотворства, или разсужденые о началѣ поэзіи вообще. СПБ. 1811 г.

Якобсонъ, Р. Новѣйшая русская поезія. Прага, 1921.

  1. З досить багатої літератури про народнє віршування вказуємо тільки на ті праці, що мають більш‑менш значіння для теорії літературного віршування. Покажчик літератури російською мовою вважаємо неповним, бо де‑що з старих російських часописів, а також де‑що з найновішої літератури Москви й Петербургу не можна було дістати на Україні. В кожному разі за цим покажчиком залишається значіння першої бібліографичної спроби. [↩]