Menu 

Оден, Вістан. Щит Ахілла

З-поза плеча як глянула:
            не лози, не оливи,
не мармур міст доглянутих,
            не судна в морі сивім,
 нескоренім, а вилита
            у сяйноті крицевій
пустеля рукотворная
            і небеса свинцеві.

Рівнина гола, сіра, – ані листу,
ані травини, ні знаку житла;
нема що їсти, аніде присісти,
зате на плац той зібрана була
сила людей – громада без числа:
мільйон очей, мільйон чобіт у ряд,
безвиразні, чекаючи, стоять.

Чийсь голос без лиця, такий же сірий,
статистикою правоту довів
якогось діла; без гукань, без слів
пішли, куди їх шлях курний повів, –
колона за колоною, у вірі,
що їм казала гинути десь там,
куди веде логічна правота.

З-поза плеча як глянула:
            а там не ритуали,
не телички заквітчані
            і возливань фіали, –
там, де вівтар стояти мав,
у сяйноті металу,
в блимкому горна відсвіті
            що іншого постало.

В колючим дротом схопленій місцині
чини служиві з нуду жарти тнуть,
і варта пріє при спекотній днині;
по той бік дроту, мовчки, інші ждуть –
простий порядний люд, а трьох ведуть –
три постаті бліді і непокриті, –
і в’яжуть до стовпів, що в землю вриті.

Вся сила й велич цього світу, все,
що хоч якусь вагу, але несе, –
в чужих руках; тож ці маленькі люде
і помочі не ждуть; її й не буде;
не буде й гіршої ганьби: усе,
що ворог міг – зробив; їх гідність стліла:
люди, що вмерли ще до смерті тіла.

Як з-за плеча поглянула:
            не змаги атлетичні,
і не жінки й чоловіки
            у лад ладам музичним
там витанцьовують танки, –
            у сяйноті металу,
де мали б бути моріжки,
            бадилля позростало.

І никає по тому пустирищі
урвиголов, обірванець неситий,
і за птахами каменюччям свище…
Що ґвалт такому? Що удвох убити
одного приятеля? Хто сказав, одначе,
йому про світ, де слово щось та значить,
де можуть плакати, тому що інший плаче?

Затис тонкі уста Гефест
            і, кульгаючи, втік,
коли з грудей її сяйних
            жахливий зринув крик.
Жахнулась Тетія, щó бог
            нарихтував для сина:
залізне серце, людомор
            і смертную годину.