Shakespeare. Коментарі до сонета 31
Thy bosome is indeared with all hearts, |
Thy bosom is endeared with all hearts, |
♦♦ Продовження сонета 30.
1-3 У ‘тебе в грудях-bosom’ насамперед є Поетове серце (22), яке береже пам’ять про всі інші ‘кохані серця’. ДК
3 Love = 6 dear religious love Love’s loving parts ДК
8 removеd – дослівно: усунуті (з поля фізичного зору) = тут: зниклі у потойбіччя, ‘ті, кого не стало’ (30.8).
10 ‘Трофеями’ ренесансна шляхта називала все, що могло служити світлій пам’яті про покійного і могло бути поміщене (hung) в його гробниці: родовий герб, зброя, нагороди, залишені ним артефакти, присвячені йому елегії, епітафії, скульптури, портрети.
Тут the trophies of my lovers gone – все, що залишилося в пам’яті нашого Поета від тих, хто відійшов, і що було ним обернуте в образне слово.
10 Lover = love + er (ч.; ж.) – люблячий; закоханий, коханець (діал. любас); любитель, симпатик, прихильник, шанувальник; друг. ДК
11, 14 thou (all they)… ДК
• 2 dead ≈ 4 buried • 10 gon ≈ 12 alone • ГК
ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ
1 • Thy bosom…
3 • there reigns Love and all Love’s loving parts
Третій рядок, дослівно: “У твоїх грудях … царює Любов і всі люблячі частини Любові” – тобто, всі конструктивні, життєствердні, гармонійні складові, чи різновиди, чи прояви Любові як першопринципу Буття Вселенної.
Поетова творча любов-Юнак, отже, відноситься і до смертного людського світу (де любов, як і люди, народжується й вмирає), і до світу трансцендентного (де живе вічна Любов і житиме цей Юнак, доки житиме людство: 18.13-14). Цей другий світ – світ найтоншої духовної матерії, що її, серед інших, творить і він, Поет, своїми книгами – своїх ‘грудей німими віщунами’ (23.10).
Давні греки, не маючи єдиного слова на позначення вічної вседержительки Любові (‘Афродіта’?), мали назви для різних її ‘люблячих частин’: erŏs, -ōtis (любов-бажання), agapē, filia… Українці віддавна розрізняли ‘любов’ і її різновиди – ‘кохання’, ‘любощі’ і ‘дружбу’ (подружжя, приятельство, побратимство). Мабуть, до різновидів Любові відносяться й почуття благодаті, ласка і милосердя, милість (grace), звичайна людська доброта (kindness), великодушність, щирість, щедрість, жертовність, життєрадісність і мир душі… Усе це християни об’єднують словом Бог, а Бог-Любов об’єднує християн.
У ренессансній теософії – філософії серця – Бог-Любов-Love–Ioue об’єднує все.
10 • my lovers gone – ті, хто мене любив [за життя]; мої рідні, прихильники, друзі.
♦ Див. коментар Стівена Бута до слова lovers в сонеті 126:
Вживання lovers тут [126.4] і lovely в рядку 1 – ідеальна нагода для обговорення значення слова lover, а заодно й love, у всіх сонетах. Слова типу lovely і lover відразу впадають в око сучасному читачеві як такі, що стосуються статевих зносин: це тлумачення першим і приходить на думку. Тому всі коментатори, з Малоуна [Malone] почавши , не забували підкреслювати, що lover було майже що точним синонімом до ‘друга’-friend. Напр., ось як Мененій просить вартового вольска, щоб той його пропустив:
♥ Mene. I tell thee Fellow, Thy Generall is my Louer: I haue beene The booke of his good Acts, whence men haue read His Fame vnparalell’d, happely amplified: For I haue euer verified my Friends, (Of whom hee’s cheefe) with all the size that verity Would without lapsing suffer… Therefore Fellow, I must haue leaue to passe. Coriolanus 5.2 [F 3251-7, 60-1] |
Мененій. Милий друже, – |
Фразами ‘Your ever true lover’, ‘Thy lover’, і под. звичайно завершували листи, і були вони такі ж нейтральні під оглядом статі, яким є сьогодні вітання ‘Dear Sir’. Див. “Юлій Цезар” (JC 2.3.6-7):
«The mighty Gods defend thee. Thy Louer, Artemidorus.» –
“Хай бережуть тебе боги всемогутні! Твій друг Артемідор”.
Усвідомлення того, що в тодішньому обігу слово lover було статево нейтральне і так і вживалося, є необхідним як для розуміння можливого ефекту та інтенції Шекспірового вжитку цього слова в сонетах, так і загалом для розуміння складних місць куртуазної літератури, та тільки саме це усвідомлення традиційно використовували не так, як слід, – великою мірою тому, що коментаторів цікавило здебільшого, про що говорить Шекспір і за яких обставин виникли ці сонети, а не те, який літературний досвід будять у нас ці вірші – а чи будили в ренесансному читачеві. Для того, хто не готовий механічно виснувати, що Шекспір говорить про справжні чи уявні гомосексуальні стосунки, численні приклади вжитку слова lover не в значенні ‘paramour’ є доказом логічним і справедливим. Доказувати, що оскільки слово lover звичайно вживалося в значенні ‘друг’, то так і слід тлумачити lover тут [126.4] і в 31.10, 32.4 чи 63.12, теж є річ логічна, але немудра, бо lover, love, lovely, і т.д. у сонетах з’являються в контекстах, які в деталях, послідовно і демонстративно відбивають спосіб, стиль вислову і проблематику любовних віршів про статеві стосунки між чоловіками і жінками.»
Shakespeare’s Sonnets, Edited with Analytic Commentary by Stephen Booth. – Yale UP, 2000. – P. 431-2.)
11 • Who all their parts of me to thee did give
14 • thou (all they) hast all the all of me
Взаємна любов передбачає єдність душ, або ‘обмін серцями’ (22). Часточки душевної любові, які й досі єднають Поета з образами померлих людей (their parts of me), прикликані на ‘Засідання німих солодких дум’ (30.1-2), він складає в один ‘незримий схов’ пам’яті – в груди свого солодкотворчого Юнака (ці груди є його, Поета, ‘майстернею’: 24). Саме тут, у любовній творчості, панує свята Любов у всіх її різновидах; саме в цю творчість вкладає він усю свою світлу пам’ять, всі святі почуття до всіх, ще й нині любих душ: все їхнє світло – у ‘тобі’ (14).
Розвиток думки – в сонеті 32. ♦♦