Menu 

Shakespeare. Коментарі до сонета 46

 

MIne eye and heart are at a mortall warre,
How to deuide the conquest of thy sight,
Mine eye,my heart their pictures sight would barre,
My heart,mine eye the freedome of that right,
My heart doth plead that thou in him doost lye,
(A closet neuer pearst with christall eyes)
But the defendant doth that plea deny,
And sayes in him their faire appearance lyes.
To side this title is impannelled
A quest of thoughts,all tennants to the heart,
And by their verdict is determined
The cleere eyes moyitie,and the deare hearts part.
   As thus,mine eyes due is their outward part,
   And my hearts right,their inward loue of heart.

Mine eye and heart are at a mortal war,
How to divide the conquest of thy sight,
Mine eye, my heart their picture’s sight would bar,
My heart, mine eye the freedom of that right;
My heart doth plead that thou in him dost lie,
(A closet never pierced with crystal eyes)
But the defendant doth that plea deny,
And says in him their fair appearance lies.
To side this title is impanellèd
A quest of thoughts, all tenants to the heart,
And by their verdict is determinèd
The clear eye’s moiety, and the dear heart’s part,
   As thus: mine eye’s due is their outward part,
   And my heart’s right, their inward love of heart.

2 thy sight = their picture’s sight (3) = their fair appearance (8) =
= their outward part (13) + their inward love of heart (14)

Попередні сонети 4345 і термінологія цього показують, що thy sight – ‘бачення тебе’ (‘твій образ’, 2) далося Поетові непросто: пор. кінець 43. А рядки 2-3, 5 і 8 показують, що твій образ і їх образ (2, 3, 8, 13-14), ти і вони – це різновимірні вияви однієї й тієї ж Поетової любові. Так само, як одне серце і двоє очей – різні духовно-тілесні аспекти одного ‘я’. ДК

9 to side this title = to allot the title to a side (title – титул власності; side – сторона у спорі).

10 quest = jury; thoughts, all tenants to the heart – ‘думки – мешканці серця’, ‘сердечні думки’ = ‘думки любовні’, як у 39.11-12 чи в 45. Пор.: «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її  – тільки зло повсякденно». (І.Огієнко) «…всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі». (І.Хоменко)» (Буття 6:5; 10.5).

12 moiety [OFr moite < L medietas, ‘середина, половина’) = part (12) ДК

14 my heart’s right, their love of heart – Взаємна любов у закоханих – одна: звідси образ обміну серцями (22) і, відповідно, образ одного (здвоєного) люблячого серця. Тим більше, якщо двоє закоханих – це плід уяви одного поетичного батькатворця, – проекція любові його серця.

Парою цьому сонетові є 47  ♦♦††

ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ

2-3 • thy sight versus their pictures sight
5 • my heart thou in him dost lie
8• [mine eye] says in him their fair appearance lies

Я, Поет, можу бачити тебе (thy sight) – мою любов – як їх (‘Пана-Пані’, 20) моїм фізичним зором (crystal eyes, 6, 8), коли читаю текст, породжений тобою (любов’ю мого серця, 5): при цьому нефізичне око моєї уяви бачить їх як ‘картину’ – their pictures sight (3).

Перехід від thou до they (від тебе до них) – від почуття, яке живе в серці (5, 14), до образу, побаченого внутрішнім зором, і до образу, який оживає в живих очах (8, 13), – це вихід із ‘приватної кімнати’ (closet, 6) у зовнішній світ, – це винесення “приватного” Юнака-thou в його черговій метаморфозі на всезагальний огляд. Звідси і смертна війна між серцем і розумним оком (1) – коли це око, будучи приватним, мусить одночасно дбати про ‘гарну зовнішність/красиву появу’ (fair appearance) Юнака-thou, поки він перевтілюється у they. Звідси і необхідність ‘скликання комісії сердечних думок’ (10).

Коментатори цього сонета вже давно, від XVIII ст., коментують інший текст – в якому незрозуміле their чотири рази замінено на thy (3, 8, 13, 14). Таку ж підміну роблять у 26.12; 27.10; 35.8; 43.11; 45.12; 69.5; 70.6 і в 128.11, 14, хоча в останньому випадку мотивація авторського слововжитку інакша, ніж у всіх попередніх. Див. ГК I.4.

12 • The clear eyes moietypart

Автор зібрання англійських прислів’їв XVI-XVII ст. [*M.P.Tilley, A Dictionary of the Proverbs in England in the Sixteenth and Seventeenth Centuries, Ann Arbor, 1950] реєструє прислів’я під номером Е233: The eye will have his part (з типово шекспірівською персоніфікацією ‘ока’ як ) і зазначає, що на 1640 рік воно “вже твердо усталилось” [*Shakespeare’s Sonnets Edited with Analytical Commentar by S.Booth, Yale 2000 (1977), p.210]. Див. ГК I.5. В даному випадку (як і в інших, подібних) саме шекспірівський текст міг стати джерелом для “народного” прислів я – у згоді з підміченою Шекспіром життєвою закономірністю “ужитку краси”, beauty’s use, 4.