Menu 

Shakespeare. Коментарі до сонета 66

 

TYr’d with all these for restfull death I cry,
As to behold desert a begger borne,
And needie Nothing trimd in iollitie,
And purest faith vnhappily forsworne,
And gilded honor shamefully misplast,
And maiden vertue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgrac’d,
And strength by limping sway disabled,
And arte made tung-tide by authoritie,
And Folly (Doctor-like) controuling skill,
And simple-Truth miscalde Simplicitie,
And captiue-good attending Captaine ill.
   Tyr’d with all these,from these would I be gone,
   Saue that to dye,I leaue my loue alone.

Tired with all these, for restful death I cry,
As to behold desèrt a beggar born,
And needy Nothing trimmed in jollity,
And purest faith unhappily forsworn,
And gilded honour shamefully misplaced,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgraced,
And strength by limping sway disablèd,
And art made tongue-tied by authority,
And Folly (Doctor-like) controlling skill,
And simple-Truth miscalled Simplicity,
And captive-good attending Captain ill.
   Tired with all these, from these would I be gone,
   Save that to die, I leave my love alone.

††♦♦ Продовження в’язки сонетів 62–65.

1 all these – все, перечислене нижче

2-12 behold desèrt a beggar born … art made tongue-tied… captive-good attending Captain ill… ДК

3-12 Nothing; Folly (Doctor-like); simple-Truth miscalled Simplicity; Captain ill. ДК

5 gilded honour shamefully misplaced = найвищі почесті ганебно віддаються не відповідним людям.

♥ У п’єсі “Король Річард III”, написаній приблизно в один час з цим сонетом, ‘ганебно незаслуженою золотою почестю’ є королівська корона Річарда:

Hastings  
I’ll have this crown of mine, cut from my shoulders
Ere I will see the crown so foul misplaced.  R3 3.2 [Q11839-40])

Гастінгз
Я краще власну голову віддам,
Ніж бачити корону не на місці.                       

8 limping sway – 1) кульгання; 2) нездоровий вплив чи нечесне правління.  

12 captive–good [< L capere, ‘брати’] – добро-бранець, полонене добро 
     Captain ill [< L caput, ‘голова’ > капітан] – 1) ill як ім.: ‘чільне, капітальне зло’ (пор. 52.8);
                                                                              2) ill як прикм. в інверсії: ‘поганий (хворий) Вождь’.
     attend – супроводжувати, служити, доглядати за

14 Save that to die [means] I [should] leave my love alone. – Пор. 61.10-14.
     my love = he (19–20)

• 1 cry ≈ 3 iollitie • desért [= desárt]  • 6 strumpeted ≈ 8 disablèd • 13 gone ≈ 14 alone • ГК

ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ

2-12 • behold desert a beggar born …
           art made tongue-tied…
           captive-good attending Captain ill

Панівний тут прийом – персоніфікація абстрактних понять (коли визначальна риса людини метонімічно заміщає саму людину: заслуга стоїть замість ‘заслуженого’ – чи, радше, того, хто не заслуговує жити в жебрацтві; мистецтво – замість митця, котрому влада закриває рот, і под.) – є найкращим способом узагальнення, бо поціляє в саму суть суспільних тенденцій. Добачити суспільні хвороби і виразити їх отак може не один проникливий, талановитий поет, але цей мусив ще й проникнутися ними, перепустити їх через серце і довго й тяжко працювати на їх зцілення, аби втомитись ‘усім цим’ (1, 13) аж до небажання жити.

11 • simple–Truth miscalled Simplicity

Англійські літератори ще довго після Шекспірової доби практикували звичай виділяти ідейно значущі слова, тому написані з великої літери Нікчемство (Nothing), Вчений Дур (Folly, Doctor–like) і Простацтво (Simplicity) самі по собі не викликають особливого зацікавлення. Проте на тлі цього звичаю незвичайним виглядає Шекспірів неологізм – складне слово simple–Truth, та ще й у парі-протиставленні до Simplicity. Ще дивнішим виглядає невиділення двох синонімів, які мали б найближче стосуватися нашого Поета в описаній тут ситуації, – art (9) і skill (10): уміння-skill бачимо якраз поруч з Дуром, а мистецтво-art позначене великою літерою в двох інших, значущих випадках – у сонеті 127 та поруч, у 68.

Під цим оглядом виділені Поетом слова вкладаються в смислову цілість, де з одного боку маємо Нікчемство, Дур, Простацтво, а з другого – просто-Правду, simple–Truth, і цей конфлікт є ведучим у цілій низці суспільних вивихів (“Гамлет” 1.5), зживатися з якими поетові вже несила (66, 67). Очевидно, саме цей конфлікт є для нього найдошкульніший, і очевидно, саме він пояснює і несподівану появу цього трагічного сонета, і задум трагедії “Річард III”. 

Тут, серед іншого, знаходимо приховане відбиття конфлікту між втіхою, яку Поет досі знаходив у своєму мистецтві (my comfort: 37.4, 48.6, 134.4, 144.1), та розпачем-dеspair, якого те мистецтво досі гамувало: ключові слова сонета 144, comfort і dеspair, – як у жодній іншій п’єсі шекспірівського канону, – вжиті у “Річарді III” відповідно 18 і 21 раз; з них дев’ять разів звучать ударно-вимогливо: Despair and die! – ‘Зневірся і вмри!’* 

[*Якщо душа, каже християнське вчення, переходить у потойбіччя не в мирі та спокої, а в стані замішання, зневіри-безнадії (desperation), вона ризикує збитися зі шляху.]

У суспільстві, де панівна верхівка гниє (Captain ill, 12), плодячи нікчемство, дур і примітивізм, нема кому зрозуміти просту і щиру правду. Ця самотня просто-щира Правда названа в останньому рядку: my love.  

66-й сонет – словно окно, распахнутое на мгновение в темноту той, реальной жизни (that life, 16) из светлого дома этой жизни (this life, here), здесь и сейчас, – единственного светлого места (31), где живет святость Красоты-и-Любви, Rose–Eros. Дом этот строит Поэт для себя и нас. Он может стоически прекратить строительство – вместе с собственным дыханием. 

66-й сонет – це немов вікно, розчахнуте на мить в осоружну темряву реальності (that life, 16) зі світлого дому життя тут (this life, here), – вікно єдиної ‘світлиці’ (31), де живе святість Краси-Любові, Rose-Eros. Дім цей будує Поет для себе і нас. Він може стоїчно припинити будівництво – разом з власним диханням.
     Пор. у Тараса Шевченка, “А. О. Козачковському”:

 … А іноді так буває,
Що й сльози не стане;
І благав би я о смерті…
Так ти, і Украйна,
І Дніпро крутоберегий,
І надія, брате,
Не даєте мені бога
О смерті благати.                                                                                            Далі див. сонет 67.† ♦♦