Menu 

Shakespeare. Коментарі до сонета 73

 

THat time of yeeare thou maist in me behold,
When yellow leaues,or none,or few doe hange
Vpon those boughes which shake against the could,
Bare rn’wd quiers,where late the sweet birds sang.
In me thou seest the twi-light of such day,
As after Sun-set fadeth in the West,
Which by and by blacke night doth take away,
Deaths second selfe that seals vp all in rest.
In me thou seest the glowing of such fire,
That on the ashes of his youth doth lye,
As the death bed,whereon it must expire,
Consum’d with that which it was nurrisht by.
   This thou perceu’st,which makes thy loue more strong,
   To loue that well,which thou must leaue ere long.

That time of year thou mayst in me behold,
When yellow leaves, or none, or few do hang
Upon those boughs which shake against the cold,
Bare ruined quiers, where late the sweet birds sang.
In me thou seest the twi-light of such day,
As after Sun-set fadeth in the West,
Which by and by black night doth take away,
Death’s second self that seals up all in rest.
In me thou seest the glowing of such fire,
That on the ashes of his youth doth lie,
As the death bed, whereon it must expire,
Consumed with that which it was nourished by.
   This thou perceiv’st, which makes thy love more strong,
   To love that well, which thou must leave ere long.

♦♦♦†† Третій вірш-заповіт із 71–74. Зміна звертання: з ‘зовнішнього’ ви на екстеріоризоване інтимне ти.

1, 5, 9 in me – див. те саме в 72.2, 4. Смерть в мені описана як скінченність кожного оберту життєвого циклу – року, дня, цілого життя; скрізь має місце один і той самий процес: згасання вогненного первня – світла-тепла Сонця-Життя-Любові (‘любовного бажання’: 45).

4 quiers породжує дві смислові асоціації:
          1. choirs-‘хори’ – за звучанням, у вузькому образному контексті першого катрена,
          2. quiers-‘зшитки’* – за написанням, в широкому контексті поетичної творчості.  

*quier = quaer, ‘незброшуровані аркуші’ < L quaterni, ‘що чотири’ > quarto (Q или 4to)

   Bare ruined quiers/choirs = ‘дерева без пташиного співу’ – асоціація зі зруйнованими хорами зруйнованих храмів (ДК до 64.3-4). Храм природи – ось істинний стан живої душі (див. цитату з MV в ДК до 8.1).
         В Q-1609 саме слово ruined стало втіленням закладеної в нього ідеї руїни: rn’wd (< ruin’d).

9-11 such fire … his [its] youth … it must expire. – Пор. 1.5-6. 

12 Consumed with that which it was nourished by – перекладна цитата популярного серед тогочасних літераторів латинського афоризму Quod me nutrit, me destruit = ‘Те, что живить мене, мене знищує’. ‘Те, що живило вогонь’, живило і горіння поетичного пера – ‘самодостатнє паливо’ сонета 1: любов, горіння серця.

14 To love that well, which ≠ ‘To love him well, whom’
          That…, which (14) = with that … by which (12). ДК

ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ

13-14 • This thou perceiv’st,which makes thy love more strong
             To love that well, which thou must leave ere long.

Традиційний погляд на цей сонет як на образ згасання молодості Поэта (поряд з квітнучою юністю Юнака) не пояснює, чому, бачачи це згасання, Юнак мав би ще сильніше любити те, що сам невдовзі чомусь повинен покинути (which thou must leave ere long).

Якщо ж мова йде про можливу фізичну смерть Поета (пор. 66, 71-72), то дивним є те, чому він називає себе – ‘те, що’ (that … which), і чому не він збирається покинути Юнака, а Юнак – його.

А якщо вважати, що мова йде не про молодість Поета, а про молодість Юнака, то дивним виглядає слово ‘невдовзі’ (ere long) і, знову-таки, те, хто кого (чи що кого) повинен покинути…

Не дивним буде останній рядок тільки коли мислити цей сонетний монолог в розмові Поета з самим собою як Читачем власних текстів, а згасаюче полум’я розуміти як полум’я душі (1), вогонь молодої любові (153–154), які досі живили його Юнакову (любовну) творчість – ‘ те, що тобі доведеться невдовзі покинути’…

Смерть Поетів буває двояка.