Menu 

Shakespeare. Коментарі до сонета 47

 

BEtwixt mine eye and heart a league is tooke,
And each doth good turnes now vnto the other,
When that mine eye is famisht for a looke,
Or heart in loue with sighes himselfe doth smother;
With my loues picture then my eye doth feast,
And to the painted banquet bids my heart:
An other time mine eye is my hearts guest,
And in his thoughts of loue doth share a part.
So either by thy picture or my loue,
Thy seife away,are present still with me,
For thou nor farther then my thoughts canst moue,
And I am still with them,and they with thee.
   Or if they sleepe, thy picture in my sight
   Awakes my heart,to hearts and eyes delight.

Betwixt mine eye and heart a league is took,
And each doth good turns now unto the other,
When that mine eye is famished for a look,
Or heart in love with sighs himself doth smother;
With my love’s picture then my eye doth feast,
And to the painted banquet bids my heart;
An other time mine eye is my heart’s guest,
And in his thoughts of love doth share a part.
So either by thy picture or my love,
Thy self away, are present still with me,
For thou no farther than my thoughts canst move,
And I am still with them, and they with thee.
    Or if they sleep, thy picture in my sight
    Awakes my heart, to heart’s and eye’s delight.

†† ♦♦ Продовження сонета 46.

2 good turns – Пор. подібні ‘послуги’ у 24, де очі вирізьбили ‘твою красу’ (24.2) = ‘образ вашої краси’ (24.5-6) = ‘твій обрис’ (24.10) у серці.

5 my loves picture = thy picture (9) = thy pictures sight (46.3) = your true image pictured (24.5-6). ДК

9 either by thy picture or my love – чи то через очі (у словесних образовтіленнях), чи то в припливі суб’єктивного почуття любові (ДК до 10.11; 56)

10-12 Див. у 39 і в 45 ті ж мої любовні думки, які за твоєї відсутності (thy self away…) виливаються в рядки про тебе, – свідчачи тим самим про твою тут присутність (…art present still with me).

11-12 thou no farther than my thoughts canst move – що доведено в 4445: відстань – не перешкода для думки.

13 thy picture in my sight awakes my heart – Див. 9: власне поетичне слово, що якраз втілює (11-12) чи вже втілило (13) власну любов, її, ту дрімаючу любов (14), і обуджує. (Хоча thy picture в цьому сонеті може бути й звичайним портретом-мініатюрою – як у 127 чи 132.)

• 5 feast ≈ 7 guest • 9 loue ≈ 11 moue • ГК 

Сонет 47, будучи продовженням 46, розвиває одночасно ідею попередніх, 43 і 4445, творячи мініцикл віршів, присвячених темі фізично-ментального спілкування з Юнаком-Любов’ю – через очі (писемне слово) і серце (емоція, уява).

ДОДАТКОВИЙ КОМЕНТАР

5 • my loves picture = thy picture • 9 (= their picture: 46.3)

Як видно, вибір займенника при звертанні чи в посиланні у різних сонетах залежить від перспективи (24) – ракурсу зору Поета, зверненого на різноякі аспекти ословлюваної ним Любові.

То він бачить любов як феномен власного почуття (my love, безвідносно до конкретики її об’єкта);

     то як духовну частку власної душі, єдину з Любов’ю вселенською, з її творчою Природою (thy self, thy sweet self, he);

          то як тілесну частку власної душі (this self, she), невіддільну в його любові від частки духовної;

               то як образ єдності (єдиності) суб’єкта-і-об’єкта любові (I = he+she), що його він творить у сонетах (thoughts of love) й перетворює у роздільні ‘тіла’ персонажів поем і драм (their shadow, their picture, their outward parts, their love of hearts)…

Завжди Образ Любові має (та й не може не мати) форму-обрис-плоть Людини (thou, you) – молодих чоловіка-і-жінки (you, they), – тем більше коли він функціонує як ‘тінь-образ-тіло’ Ідеї, адже Ідея завжди персоніфікована.

Образ любові-thou Поета – також ‘тінь’ Ідеї Любові: thy shadow (43).

Це – образ його коханої Пані-Mistress (14, 21, 24, 127-153);

     це також образ ‘вона + він саму різних перипетіях любові;

          це і образ любові інших людей і до інших людей (31);

               це, врешті-решт, образ любові Поета до творчості – зокрема до любовної поезотворчості: my passion (20).

Невидимий спочатку (2728), цей образ в медитативних мріяннях поволі набирає форму: невиразний спочатку (their fair imperfect shade, 43), він формується до тих пір, поки одного разу (43), ясним поглядом (46.12) Поет не побачить, нарешті, ще одну істинну (не гіпотетичну) картину людських стосунків – their picture, their fair appearance (46), you your self (13) в зітканих ним, Поетом-Драматургом, словесних шатах Краси і Правди (14).