Menu 

Shakespeare. Коментарі до сонета 53

 

VVHat is your substance,whereof are you made,
That millions of strange shaddowes on you tend?
Since euery one,hath euery one,one shade,
And you but one,can euery shaddow lend:
Describe Adonis and the counterfet,
Is poorely immitated after you,
On Hellens cheeke all art of beautie set,
And you in Grecian tires are painted new:
Speake of the spring,and foyzon of the yeare,
The one doth shaddow of your beautie show,
The other as your bountie doth appeare,
And you in euery blessed shape we know.
   In all externall grace you haue some part,
   But you like none,none you for constant heart.

What is your substance, whereof are you made,
That millions of strange shadows on you tend?
Since every one, hath every one, one shade,
And you but one, can every shadow lend.
Describe Adonis  and the counterfeit
Is poorly imitated after you,
On Helen’s cheek all art of beauty set,
And you in Grecian tires are painted new;
Speak of the spring, and foison of the year,
The one doth shadow of your beauty show,
The other as your bounty doth appear,
And you in every blessèd shape we know.
    In all external grace you have some part,
    But you like none, none you for constant heart.

2 tend on = attend, follow like servants

1-4 substance versus shadow, shade  
      Див. substance в ДК до 5.13-14; shadow – в Додатку 1: The whole Frame of Humanity. Платонівська лексика свідчить про філософське осмислення феномену, який ховається за займенником you, – дволикої (червоно-білої) животворної Любові як Універсальної-Універсумної (you but one, 4) Душі. Поет досліджує цю Душу через власний її аналог – ‘образ і подобу’: 1.1, 21.9, ДК до 52.  ДК

5-7 Адоніс, Єлена – вікопомні людські втілення Краси в міфологічній історії Краси-Любові-Rose.

8 tires < attires – одежі, одіння (в т.ч. акторські). ДК

9 the spring – ‘весна’ як початок (джерело) життєвого циклу; foison (‘щедрий врожай’)   – його мета і завершення. Геральдичний колір Любові-Венери, зелений, і є символом Життя як Блага (13) – це колір прибережних вод світового Океану і земної рослинності.

14 you [are] like none, none [is like] you for constant heart. – Пор. 20.2-4. ДК

• 5 counterfet ≈ 7 set • 9 yeare ≈ 11 appeare • ГК

ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ

1 • What is your substance, whereof are you made

Питання про субстанцію вселенської Любові  –  а чи Його (Його/Її) ‘образу й подоби’, любові душі людської, – так і залишилося для нашого Автора загадкою: “Навіть великі вчителі не знають, | що є Душа і звідкіля вона”. – When the great wits, of whom all skill we learn, | Are ignorant both what she is, and where (NT 207-8). Душа людини не стані пізнати як слід власну природу (відому тільки боголюдині), поки не звільниться від плоті (245-52: ДК до 52♥).

♥ В друкованому тексті Nosce teipsum 1599 року – через сім літ після написання поеми і п’ять після цього сонета  – з’являться всього кілька нових рядків; Поет зафіксує в них тільки ту ідею, що душа є духовна матерія, реальна субстанція божественного походження:

The soule a substance, and a spirit is,
Which God Himselfe doth in the body make ,
Which makes the Man : for euery man from this,
The nature of a Man, and name doth take.

And though this spirit be to the body knit,
As an apt meane her powers to exercise ;
Which are life, motion, sense, and will, and wit,
Yet she suruiues, although the body dies.
                                                                                 NT 264-71

Душа – така субстанція і дух,
яку Сам Бог витворює у плоті,
Людину творячи: відсіль береться 
природа і саме ім’я Людини.

Хоча цей дух прив’язаний до тіла,
ради вправляння якостей душі –
життя, чуття, ума і росту й волі, –
душа живе, хоч тіло й помирає.

8 • you in Grecian tires are painted new 

     уou … are painted new – Див. у сонеті 24 описане там малювання ‘вашого Образу’ (з допомогою світла ‘твоїх очей’).
    you in Grecian tires – Див. ДК до 38.2-4. Тут знову, мабуть, мова йде про ‘одягання’ вселенської Любові (= Царя Цариці Природи) в Його/Її людський ‘образ-подобу’ – в любов Антіноя до Пенелопи, а чи в Антіноя-і-Пенелопу (перше з втілень ‘Пана-Пані’ сонета 20). Автор поеми “Орхестра” ототожнює себе з Антіноєм, найкрасномовнішим поклонником Пенелопи, а сама цариця Ітаки, традиційний зразок доброчесної цноти, представлена як предтеча англійської королеви-діви Єлизавети Тюдор.

Поема “Орхестра” з’явилась у 1591 році як ідейно модифіковане доповнення античної грецької класики – “Одіссеї” Гомера. Точно так само в наступному, 1592-му,  поема “Венера й Адоніс” стала доповненням до класики латинської – “Метаморфоз” Овідія. Ще через рік у традицію прослави незламних духом жінок Дейвіс вніс поему про героїчну латинянку Лукрецію.

♥ Див. проект ‘одягання (бога) Любові’, зафіксований Дейвісом у 1590, в рукописній збірці “Морочливих сонетів” (опубл. у XIX ст.):

  The sacred Muse that firste made loue deuine
hath made him naked and wthout attyre,
but I will cloth him wth this penn of myne
that all the world his fashion shall admyre. 
                                               Gulling Sonnets, VI.1-4		 Священна Муза [Поет], що вперше освятила любов,
створила його нагим й неодягненим,
та я ось цим моїм пером одягну його так,
що стилю його [одінь] дивуватиметься світ.

14 • you like none, none you for constant heart  

В платонівському, знов-таки, розумінні, constancy – ‘постійність, незмінність’ – це визначальна характеристика світу ідей, який саме завдяки їх незмінності є реальним, істинним. Ідея вселенської (істинної) Любові, знаходячи собі тимчасові прояви-shadows у людях-we, впізнається за своєю сутнісною, центральною ознакою – постійністю (= вірністю-правдивістю, truth) серця. Див. ДК до 39.2.

Elisabetha_Sphaera Civitatis

SPHAERA CIVITATIS – суспільний мікрокосм (the whole Frame of Humanity), сфера впливу ідеальної жінки-правительки – Єлизавети Тюдор з королівської династії Плантагенетів. Центр цієї астрологічно орієнтованої сфери – ‘Незрушна Справедливість’: IVSTITIA IMMOBILIS.

Геральдичним лозунгом королеви Єлизавети Тюдор було SEMPER EADEM, ‘Завжди одна і та ж’, а геральдичним знаком-badge – червоно-біла Троянда з зеленим листям, Rose:

Tudor Rose_colour

 

                 

                      HYMNE VII. To THE ROSE.

EYE of the Garden, Queene of flowres,
Loue’s cup wherein he nectar powres,
Ingendered first of nectar;
Sweet nurse-child of the Spring’s young howres,
And Beautie’s faire character.

Best iewell that the Earth doth weare,
Euen when the braue young sunne draws neare,
To her hot Loue pretending  
Himselfe likewise like forme doth beare,
At rising and descending.

Rose of the Queene of Loue belou’d;
England’s great Kings diuinely mou’d,
Gaue Roses in their banner;
It shewed that Beautie’s Rose indeed,             (див. 1.2)
Now in this age should them succeed,
And raigne in more sweet manner.             John Davies, Hymnes of Astroea (1591, publ. 1599)

                                                                             Про незмінну правду серця – суті, heart, – говорить і сонет 54. ♦♦††