Shakespeare. Коментарі до сонета 20
| A Womans face with natures owne hand painted, Haste thou the Master Mistris of my passion, A womans gentle hart but not acquainted With shifting change as is false womens fashion, An eye more bright then theirs,lesse false in rowling: Gilding the obiect where-vpon it gazeth, A man in hew all Hews in his controwling, Which steales mens eyes and womens soules amaseth. And for a woman wert thou first created, Till nature as she wrought thee fell a dotinge, And by addition me of thee defeated, By adding one thing to my purpose nothing. But since she prickt thee out for womens pleasure, Mine be thy loue and thy loues vse their treasure. |
A Woman’s face with nature’s own hand painted Hast thou, the Master-Mistress of my passion, A woman’s gentle heart but not acquainted With shifting change as is false women’s fashion, An eye more bright than theirs, less false in rolling, Gilding the object where-upon it gazeth, A man in hue, all Hues in his controlling, Which steals men’s eyes and women’s souls amazeth. And for a woman wert thou first created, Till nature as she wrought thee fell a-doting, And by addition me of thee defeated, By adding one thing to my purpose nothing. But since she pricked thee out for women’s pleasure, Mine be thy love, and thy love’s use their treasure. |
2 Master-Mistress of my passion. ДК
5 An eye more bright ДК
7 A man in hue – ‘з ви[гля]ду чоловік (мужчина)’
hue, n. = appearance (вид, вигляд), complexion (колір і стан шкіри, волосся, колір очей; зовнішній вигляд; тип; характер), colour, dye (колір, барва), tint (відтінок). ДК
8 steals men’s eyes = ‘відбирає чоловікам очі’ = сліпить (див. 137)
9-10 wrought = worked upon, ‘працювала’; fell a-doting – закохалась. Зрозуміло, що жінка Природа ‘закохалася в тебе’ не в процесі творения тебе в утробі твоєї рідної матері (де якраз і визначається стать), а в тебе вже цілком дорослого – коли ‘працювала над тобою’ двостатевим в ‘святому лоні ума’ (= pia mater) твого батька-Поета (ДК до 13) і, закохавшись, зробила тебе ‘мужчиною з виду’. Закони Природи творящої – в тому числі природи поетичної творчості – одні: звідси образні аналогії, словесні ігри, гумор і його нерозуміння. ДК
12 one thing 14 love’s use ДК
11-12 addition … to my purpose nothing ДК
14 Mine be thy love ДК
• 2 hast thou 9 wert thou • 5 then • 6 gazeth ≈ 7 amazeth • 10 doting ≈ 12 nothing • ГК
ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ
2 • Master-Mistress of my passion
В сонетах 17-19, якими завершився цикл “продовження роду”, образ Юнака уже сформувався в уяві Поета і став самодостатньою плоттю. Почавши з сонета 20, свій діалог з ним Поет уже провадить, мов з іншою людиною: через пряме – не ‘дзеркальне’ – звертання. (ДК к 3 и 13.)
|
Master, n. 1) one who commands or controls; a lord or owner; 2) formerly prefixed to a name or designation as Mr. is now; now only of a boy in this use [господар, панич]; 3) one eminently skilled in anything, esp. in arts [майстер, маестро, метр]; 4) а (school) teacher [(шкільний) учитель]; 5) Master (of Arts) [магістр (мистецтв)]; 6) The Master – Христос |
Mistress, n. 1) a woman employer of servants or head of a house or family [господиня, пані дому]; a woman (or anything personified as a woman) having power of ownership [власниця, повелителька]; 2) a title prefixed to the name, once of any woman or girl, now ordinarily of a married woman [господиня, панна]; 3) a woman loved or courted [кохана, моя пані, дама серця] 4) a woman well skilled in anything [майстриня] |
|
passion, n. 1) страсті Христові |
6) пасія (поетичний жанр) |
5 • an eye more bright thаn theirs, less false in rolling
♥ Дивіться, у ДК до 13.14, цитату зі “Сну літньої ночі”: “The Poets eye, in a fine frenzy, rolling, doth glance from heaven to earth, from earth to heaven…” (MSND 5.1 [Q 1804-11]). Тут ‘кругобіжне око’ (the eye … rolling) належить Поетові – він озирає ним весь макро- і мікрокосмос. Якщо зіставити це око Поета з одним оком (an eye) ‘Пана-Пані’ сонета 20 – враховуючи, що воно є more bright та less false in rolling (5) порівняно з очима (theirs, 5) ‘непостійних серцем жінок’ (4), – тоді ‘око’ ‘Пана-Пані’ перестає бути назвою для блискучої пари очей з нещирим, бігаючим поглядом, а набирає значення третього – ‘внутрішнього ока’, з його промінним інтелектуальним баченням – озиром світотвору – світоглядом. Вищий рівень розуміння речей, ніж у жінок, дається Юнаковому оку завдяки постійності його серця, по-жіночому лагідного (3-4). А ще завдяки умінню захоплюватися тим, щó воно тим внутрішнім зором споглядає (6).
7 • A man in hue, all Hues in his controlling 
♥ Зазначивши, що “зелений і справді колір закоханих” («Green indeed is the colour of Lovers»: LLL 1.2 [Q 391])*, Шекспір показує: там, де людські душі є ‘квітами’, Любові як Царю Природи (a man in hue) підвладні усі їх природні види-типи-кольори-відтінки (all Hues in his controlling):
* Зелень – колір прибережної морської води і рослинної природи Землі, тобто колір земного Життя, а тому – символічний колір природньої Любові та геральдичний – планети Венера.
|
O, but for my Loue, day would turne to night, |
Любов моя, – Без неї день би обернувся в ніч Всі барви на обличчі в неї злиті В одну сяйну; й достоїнства усякі В єдине благородство тут уклались. Тут є усе, чого душа жадає. |
Слова ці належать головному героєві “Марних зусиль любові”– Біронові. Закохавшись у чорняву Розаліну, Бірон стає апологетом чорного кольору і всіляко доводить, що чорне-black і ясне-fair однаково гарні в людях, коли дивитися на них сонячним оком Любові (5-6). (Пор. сонети ‘жіночого’ циклу 127-128, 131-132.)
10 • nature as she wrought thee fell a–doting
♥ Пор. початок “Венери й Адоніса” (ДК до 1.1), зокрема звернені до Адоніса рядки 11-12:
|
Nature that made thee with her selfe at strife, |
Природа, що створила тебе, сама з собою борючись, |
Літературним спадкоємцем червоно-білого (двостатевого) цвіту душі Адоніса і став сонетний Юнак, множачи свою (точніше, Батьківську = Авторську) красу-любов душі, Rose, в інших літературних дітях.
12 • one thing to my purpose nothing 14 • love’s use
Цю ціль-purpose Поет фігурально означив ще в найпершому сонеті, де назвав свого ще не розквітлого (1.11) Юнака ‘свіжою окрасою світу’, ‘єдиним вістуном веселої весни’ Любові (1.9-10). Цією новою окрасою стали і цю благу вість несли його ж любовні твори. Щоправда, уточнивши свою концепцію Юності – і, відповідно, Любові, – Поет переніс Юнака з традиційної весни у літо: всі його комедії про кохання – ‘літні історії’ (98). Писання любовних історій стало пристрастю-passion (2) на роки. Так він ділився зі світом своїм душевним багатством: це був його спожиток краси (beauty’s use, 9), а про спожиток вираженої ним любові, love’s use (в тому числі й про спожиток one thing to my purpose nothing) ‘дбали’ створені ним юнаки-персонажі і мали дбати виховувані ним юнаки-читачі/глядачі.
14 • Mine be thy love
20-й – перший веселий сонет, бо писався разом з початком “Марних зусиль любові” – комедії, що повна жартів, каламбурів і смішних ситуацій. Любов, яку пізнав головний речник Автора – Бірон та троє інших юнаків – є Авторова (mine be thy love). Однак для Автора / Бірона ця моя/твоя любов є чимсь далеко більшим за кохання: говорячи про красу й потугу пізнаного ним почуття, він мислить Любов універсально, універсумно, того й зве її ‘святим Купідоном’ (LLL 4.3 [Q 1717]*).
* Див. персоніфікований образ Любові в дифірамбі Любові Бірона (Додаток “З очей жіночих цю науку взяв я…”)
У 20-му цей Купідон – не хлопчик з крильцями, а просто ‘чоловік з виду’ (7), ‘Пан-Панич’ (2). Та ‘чоловік’ і ‘мужчина’ (a man) він – тільки ‘з виду’: in hue (7). Він – двостатевий, адже обличчя й серце у нього жіночі (‘Пані’, 2). І все то ‘з руки природи’ (1), позаяк об’єктами цієї ‘моєї любові’ – цього почуття-бажання-desire-cupido чоловічої душі – є в п’єсі жінки (хоча вони й не красуні, а оспівана Біроном Розаліна навіть ‘чорна, як ебенове дерево’, з ‘очами, як дві кулі смоли’, гостра на язик і не надто цнотлива). Серце Юнака-святого-Купідона – незрадливе, око його – прозірливо-правдиве, хоча водночас ідеалізує (‘золотить’, 6) свій об’єкт – як, зрештою, усе на світі (5-8). Оскільки цьому ‘Панові-Пані’ підвладна душа нашого Поета, то підвладні йому ж і всі молоді душею чоловіки цієї комедії – високородні й не дуже: тому він дослівно різнобарвний (all Hues in his controlling, 7) – як різнобарвним є світ для закоханих людей.
Три любовні сонети і вірш з цієї п’єси, виданої в кінці 1598 року, тут же були перевидані в поетичній збірці The Passionate Pilgrіm (“Натхненний прочанин”, 1599). Ще один сонет міг прозвучати з уст Бірона, але до комедії він не ввійшов: 130. Див. далі, ДК до 22.6-7.