Menu 

Shakespeare. Коментарі до сонета 44

 

IF the dull substance of my flesh were thought,
Iniurious distance should not stop my way,
For then dispight of space I would be brought,
From limits farre remote,where thou doost stay,
No matter then although my foote did stand
Vpon the farthest earth remoou’d from thee,
For nimble thought can iumpe both sea and land,
As soone as thinke the place where he would be.
But ah,thought kills me that I am not thought
To leape large lengths of miles when thou art gone,
But that so much of earth and water wrought,
I must attend,times leasure with my mone.
   Receiuing naughts by elements so sloe,
   But heauie teares,badges of eithers woe.

If the dull substance of my flesh were thought,
 Injurious distance should not stop my way,
 For then despite of space I would be brought
 From limits far remote, where thou dost stay;
 No matter then although my foot did stand
 Upon the farthest earth removed from thee,
 For nimble thought can jump both sea and land,
 As soon as think the place where he would be.
 But ah, thought kills me that I am not thought
 To leap large lengths of miles when thou art gone,
 But that, so much of earth and water wrought,
 I must attend time’s leisure with my moan,
   Receiving nought by elements so slow,
   But heavy tears, badges of either’s woe.

1 dull = 13 slow = 14 heavy

1, 6, 9 thought – див. thought в 45.

4 From limits far remote where thou dost stay. – Пор. For then my thoughts (from far where I abide) intend a zealous pilgrimage to thee, в 27.

7-8 nimble thought… he would [like to] be. – Персоніфікована думка, he, – так само як і любов – збігається в (граматичному) роді зі своїм творцем – чоловіком.

7 sea and land = 11 earth and water < heavy tears, woe (14)

11 so much of earth and water wrought – Як образно показують сонети 44–45, людське єство складається з тих же чотирьох первозданних стихій різної густини, як і будь-що інше в земній природі.

12 time’s leisure – час дозвілля = час, вільний для (літературної) творчості.

14 either’s = of earth and water (11)

Цей сонет є парою до 45 ♦♦††

Сонети 44-45   ДОДАТКОВИЙ КОМЕНТАР

Сонети 44–45 спираються на розвинуте ренесансними мислителями античне бачення земної природи як єдності чотирьох первнів (стихій, elements) – землі, води, повітря і вогню.

В останній книзі своєї поеми про перевтілення Овідій дає виклад давнього вчення Піфагора про вічно змінний склад земної природи. Це ж учення лягло в основу будови Всесвіту Клавдія Птолемея (бл. 100-178) – мікрокосму, центром якого мислителі пізньої Античності й Ренесансу представляли собі (як і слід, суб’єктивно) власну планету. Див. ілюстр. в ДК до 21.

Виклад цього вчення на фізіологічному рівні – теорію гумóрів Клавдія Галена (129-199), як її засвоїли раціональніші уми Ренесансу, подає Стівен Бут (див. ілюстр. в ДК до 18.6):

Вважалося, що в складі людського тіла ці чотири первні (стихії) проявляються як чотири гумóри – чотири основні рідини [соки] організму, кожна з яких поєднує якості двох первнів. Гумóр окремої людини (його пропорційний склад, фізично-емоційна характеристика – весь його ‘комплекс’-complexion) визначався тим, яка саме рідина в організмі переважає – кров, волога і гаряча, (палкість, оптимізм: сангвінік), чи флегма, волога і холодна (в’ялість, інертність: флегматик), чи жовч, суха і гаряча (дратівливість, вибуховість: холерик), а чи чорна жовч, суха і холодна (меланхолік [*Gr. melancholiā – melās, ‘чорний’ + cholē, ‘жовч’]). При повній перевазі одного гумóру людина починає хворіти. 
                       (Shakespeare’s Sonnets, Edited and Commented by Stephen Booth, Yale UP, 2000, p. 207)

Шекспір учить, що п’ятий земний первень – квінтесенція всіх чотирьох  – є в Людині як сукупності цих чотирьох (‘квінтесенція праху’: “Гамлет” 2.2), а отже, і в ньому самому. Склад людської природи міняється і залежить від думок і почувань.

Природною рушійною силою цього суто людського первня є його життєствердність – не просто інстинкт виживання, а прагнення радості життя, душевного ладу (comfort: 37.4); потяг душі до стану досконалості, до розуміння суті речей, бажання свідомо відчувати цілісність, повноту життя – узагальнено кажучи, любов. ДК до 39.2: the better parts.

Одним з багатьох радісних станів людської душі є присутність рідної серцю людини – чи бодай думки про неї, її образу (29.9-14). Радістю для душі творчої, у ‘час дозвілля’ (44.12), є присутність Натхнення.