BEing your slaue what should I doe but tend,
Vpon the houres,and times of your desire?
I haue no precious time at al to spend;
Nor seruices to doe til you require.
Nor dare I chide the world without end houre,
Whilst I(my soueraine)watch the clock for you,
Nor thinke the bitternesse of absence sowre,
VVhen you haue bid your seruant once adieue.
Nor dare I question with my iealious thought,
VVhere you may be,or your affaires suppose,
But like a sad slaue stay and thinke of nought
Saue where you are , how happy you make those.
   So true a foole is loue,that in your Will,
   (Though you doe any thing)he thinkes no ill.

Being your slave what should I do but tend
Upon the hours, and times of your desire?
I have no precious time at all to spend;
Nor services to do till you require.
Nor dare I chide the world without end hour,
Whilst I (my sovereign) watch the clock for you,
Nor think the bitterness of absence sour,
When you have bid your servant once adieu.
Nor dare I question with my jealous thought,
Where you may be, or your affairs suppose,
But like a sad slave stay and think of nought
Save where you are, how happy you make those.
   So true a fool is love, that in your Will,
   (Though you do any thing) he thinks no ill.

TO that cleere maiestie which in the North
Doth, like another Sunne in glory rise ; 
Which standeth fixt, yet spreads her heauenly worth ; 
Loadstone to hearts, and loadstarre to all eyes.

Like Heauen in all; like th’Earth in this alone, 
That though great States by her support doe stand, 
Yet she herselfe supported is of none, 
But by the finger of the Almighties hand :

To the diuinest and the richest minde, 
Both by Arts purchase and by Natures dowre, 
That euer was from Heau’n to Earth confined, 
To shew the vtmost of a creature’s power :

To that great Spring which doth great kingdomes mooue,
The sacred spring whence right and honor streames, 
Distilling Vertue, shedding Peace and Loue, 
In euery place, as Cynthia sheds her beames :

I offer up some sparkles of that fire, 
Whereby wee reason, liue, and moue, and be ; 
These sparkes by nature euermore aspire, 
Which makes them to so high an highness flee.

Faire Soule, since to the fairest body ioind
You giue such liuely life, such quickning power,  
And influence of such celestial kind 
As keepes it still in youths immortall flower :  

(As where the sunne is present all the yeere,
And neuer doth retire his golden ray, 
Needs must the Spring bee euerlasting there, 
And euery season like the month of May.)

O! many, many yeeres may you remaine, 
A happy angell to this happy Land ; 
Long, long may you on Earth our empresse raigne, 
Ere you in Heauen a glorious angell stand.

Stay long (sweet spirit) ere thou to Heauen depart,
Which makst each place a heauen wherein thou art.

                Her Maiesties 
    11 July,                       Deuoted Subiect 
          1592                                   and Seruant, 
                                                               IOHN  DAVIES. 

Ясній величності тої, котра на Півночі,
як іще одне Сонце у славі поставши, 
стоїть непорушна, розсіваючи власну небесність;
магнітові серць, зорі провідній для очей;

Небесній у всьому, Земній у тому лишень,
що, хоч Держави великі підтримані нею стоять,
саму ж бо її ніхто не підтримує,
тільки перст руки Всевишнього;

Розумній душі, пресвятій, пребагатій усім, 
що Мистецтвом набуто і дано Природою,
посланій в простір Земний із Небес, 
щоб показати найвищу спромогу створіння;

Рушієві великому, що рухає царства великі,
джерелу священному, звідки право і честь випливає 
й очищає Чесноту від домішок, скрізь 
розливаючи Мир та Любов, як Цинтія – власне проміння;

підношу кілька іскорок того вогню, завдяки якому  
ми думаємо, живемо, рухаємось, існуємо;
іскрам цим за природою дано вічно возноситись,
то й линуть вони догори, на високу таку висоту.

Душе прекрасна, до прекрасного тіла приєднана,
таке ви даєте йому животворне життя,
таку силу цілющу, небесну йому вливаєте,
що тримає його в нетлінному цвіті юності

(адже там, де сонце є цілорічно 
й золотий його промінь не чезне ніколи,
там не може Весна не тривати вічно,
там кожна у році пора – як Май)!

О, хай би ще многії літа ви зоставались
янголом щасним для цього щасливого Краю;
довго-предовго царюйте нам тут, на Землі,
перш ніж постати чудесним янголом в Небі.

Побудь, любий духу, довго, ще довго не йди до Раю:
поки що рай є скрізь там, де опиняєшся ти.

                          Її Величності
     11 липня                                   Відданий Підданий
          1592                                                              і Слуга
                                                                                        ДЖОН ДЕЙВІС.