Shakespeare. Коментарі до сонета 58

♦♦†† Пара до сонета 57.

1 God … made me … your slave = 57.1, 8 = Being your vassal (4). Пор. рядок 9 (your charter) і васальний сонет 26.

1-2 Перше That в контексті обидвох рядків прочитується по-різному. ДК

6 Th’imprisoned absence of your liberty = ‘ув’язнена відсутність твоєї свободи’.

Парадокс: цей сюзерен – якщо він не гуляє “десь на дозвіллі” (your leisure, 4; Be where you list, 9), змушуючи до безділля і свого васала-Поета (57), а присутній і безпосередньо диктує йому свою волю (57.13-14), –  дає Поетові таке відчуття свободи, без якого той почувається, як у тюрмі.

7 Цей рядок можна читати трояко. ДК

9 list = like, desire      

   your charter – ‘видана вами хартія’, вірча грамота з підтвердженням титулів, прав і вольностей (liberties, 6). Хартією суверен (сюзерен) гарантував підданому (васалу) його права і привілеї (10). Див. 87.

11-12 to you it doth belong your self to pardon = “Вам належить самому (а чи: собі) прощати”. Такою є (1) прерогатива всіх сюзеренів і (2) прерогатива любові.

         to pardon of self–doing crime – дослівно: “прощати самочинення злочину”, тобто прощати як (1) ‘власний злий чин’, так і (2) ‘чинення злочину проти себе ж’. Любов, яка проводить час деінде, замість того, щоб надихати свого Поета на оспівування Любові, діє на зло самій собі.

ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ

1-2 • Q-1609: THat God forbid,that made me first your slaue,
                   I should in thought controule your times of pleasure

Граматична будова цього речення, що складається з трьох смислових синтагм, має декілька синтаксичних “сказ” – у порядку слів, підборі сполучників і пунктуації. Не в змозі пояснити точне значення першого that і коми перед другим, дехто нарікає на невправність Майстра чи недбальство Генія, на гіпотетичні помилки друкаря чи незрозумілі тенденції тодішньої граматики.

Коли перше that прочитувати як означення той (that God = the God that), тоді друге that – сполучник, що вводить речення-означення до God, – є недозволенною тавтологією: або на місці другого that мало б знайтися which, або на місці першого – the. Крім того, доводиться домислювати ще одне (невиражене) that, яке вводить прямий додаток до forbid – підрядне речення: …God forbid … [that] I should … control.

У цьому випадку ‘того Бога, який’ треба було б трактувати в античній парадигмі багатобожжя – як бога любові Купідона; тоді за вами–you (що приходите й відходите і чиїм ‘рабом’ зробив мене бог Купідон) стояла б реальна особа вищого рангу.

Коли ж перше that прочитувати як інверсований займенник те, котрий, належачи до сполучника ‘те, щоб’ і вказуючи на додаток у рядку 2, не потребує вираження, а тільки переносу – God forbid that I should control, – то тоді текст прочитується в християнській євангельській традиції єдиного Бога-Любові (див. ДК до 57.1,8). Тоді you–ви, що приходите й відходите за бажанням (ти сонетів 48, 39), можете бути посланцем двостатевого Бога-Любові – ангелом-охоронцем, Духом-Утішителем, ‘духом Любові’ з сонета 56 і водночас ‘Німфою в грудях’ (10.11; 48.11-12) – втіхою духовного спілкування в Любові – радістю Натхнення – comfort сонета 144 (ДК до 13.1-2♥).

Найдостовірнішим підходом – в стилі світовідчуття, мислення й манери письма нашого Поета – бачиться прочитання його образів в об’єднанні (чи накладенні) їх смислів: так, зокрема, дозволяє прочитувати себе рядок 57.12 в контексті присвяти королеві Єлизаветі (ДК до 55.14). Пор. теж багатозначність словосполуки my sovereign у 57.6, чи багатообразність ідеї сонета 56, чи різноаспектність образів “Місячного сонета” Чарлза Беста (ДК до 56.9-12♥). Пор. також шекспірівські образні паралелі:
– повітряно-вогненної природи любовної думки (45.1-3),
– вогнедишного Пегаса (ДК до 51.9-11) і
– людської ‘п’ятої стихії’ = ‘божественної квінтесенції’ = ‘небесного вогню’ (ДК до 39.2) – «іскорок того вогню, завдяки якому ми думаємо, живемо, рухаємось, існуємо» (ДК до 57.12).

5 Oh let me suffer …
7 Аnd patience tame, to sufferance bide each check

Усічений та інверсований синтаксис цього речення і граматична невизначеність слова tame пропонують три різні прочитання з незначною смисловою різницею. Рядок 7 можна читати як:

     1) пряме продовження рядка 5, Oh let me suffer:

         let me suffer … and tame [my] patience, [and] bide each check to sufferаnce
                 (хай би я (страждаючи) терпів…, і усмиряв (моє) терпіння, й витримував всякий іспит (моєму) стражданню);

    або як:

    2) пряме продовження рядка 5, де patience tame є вставним означенням до me:

        let me suffer … and, patience-tame, to sufferance bide each check
               (хай би я (страждаючи) терпів… і, смиренний, як саме терпіння, витримував…);

    або як:

   3) нове сурядне речення з такою ж синтаксичною структурою:

         [let me suffer] … and [let my] tame patience bide each check to sufferаnce
                  (хай би я (страждаючи) терпів…, і хай би смиренне терпіння витримувало…).